Относительно поста Анны Куницкой
31 декабря 2012Шановна Анна Куницька написала кілька днів тому серйозний пост — і попросила мене прокоментувати його. Написане, як по мені — актуально — і тому пообіцяв дати свою точку зору — не в попихах. Для того, що б не переходити в Новий рік з невиконаною обіцянкою — сів з ранку перед компом — перечитав пост Ганни — і подумав, що краще, ніж мій давнійшній добрий друг Володимир Філенко сказав в недавньому — 29 грудня — інтерв’ю ЛБ не скажеш:
« .. Між іншим. Одна з резонансних вимог опозиції – виступати в парламенті державною українською мовою. Пригадую, як в першому скликанні ми, ледь не стоячи аплодували кожному виступу російською мовою на підтримку незалежної України. Ми «умилялись» кожній спробі російськомовних депутатів говорити українською.Наприклад: депутат Віктор Шишкін говорив тоді приблизно так як Азаров зараз. Але це не викликало такої відрази. Звичайно, за 20 років могли б і підучити українську. Але мовне питання не варто штучно кидати у вогнище. Я знаю купу росіян та представників інших національностей які є справжніми патріотами нашої держави. Разом з тим є велика кількість етнічних українців, які знають мову але ненавидять Україну»
Від себе додам, що для мене словосочітаніе ПАТРІОТ УКРАЇНИ — знаходиться за межами, точніше набагато ширше і важливіше етнічного та мовного поля.
Упевнений, що всі спекуляції нинішнього часу на мовному питанні як з боку лівих, так і состорони вкрай правих — лише питання перехідного часу. Перехворіємо!
Україна буде і гармонійною і щасливою!
Наболіле
Шановні дописувачі Фейсбуку, не змогла лишитись осторонь деяких піднятих питань. Перше – залиште в спокої нашу рідну українську мову та при будь-якійнагоді перестаньте піаритись на ній. Найперше, звертаюсь до тих, хто називає себе її захисником. Невже Ви, забули таку істину – якщо щось нав’язувати, давити чимось, то це дратує й викликає ненависть та озлоблення. Я про те, що, перестаньте, будь ласка, вишукувати, щось злочинне, та давити на тих людей, які ЛЮБЛЯТЬ Україну, ПОВАЖАЮТЬ український народ та традиції, ГОЛОСУЮТЬ «ЗА» українську мову, ЯК ДЕРЖАВНУ, але в силу, якихось особистих причин: з дитинства в сім’ї чули та розмовляли російською мовою, приїхали з Росії – розмовляють російською. Коли, навіть, Шевченко казав: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». З трибуни та в інтерв’ю, якщо це депутати, вони говорять українською, по -можливості, а в приваті – як хочуть.Для чого «цькувати» таких людей, для чого ламати?! А контролювати та давити потрібно тих, ЯКІ Є УКРАЇНЦЯМИ від народження, ЗНАЮТЬ ТА РОЗМОВЛЯЮТЬ українською мовою, але ДЕМОНСТРАТИВНО ПРЕХОДЯТЬ на російську та ГОЛОСУЮТЬ «ПРОТИ» української мови, а також таких «приїжджих», які НАВ’ЯЗУЮТЬ нам свою мову, історію, традиції.
Друге – достатньо грати «в свій проти своїх». Це відноситься до таких як О. Бригинець. Це, що трапилось – це питання корпоративної етики, як казали колись:«сміття з хати не виносять». Напевно, пан Бригинець, до виборів, хворів на вуха і не чув, що в партії «Батьківщина», як і скрізь, тому що партія – це є зменшене відображення суспільства, розмовляють і російською , і українською мовами. А це ще й був корпоратив?! Кому зробив добре, своїм вчинком О. Бригинець – тільки собі, задовільнив власні амбіції, пропіарився. А взагалі, «потріпали» ще раз «Батьківщину», показали слабкі місця, дали нову тему для розмов піару Партії регіонів. Думаю, дивлячись на опозицію, у Партії регіонів, моментами, «око радується» та на своєму корпоративі Янукович з Азаровим від радості відтанцювали «чєчьотку». Тому, прохання – власні амбіції тримати при собі, не називати їх здоровою критикою, питання, які можна вирішити в сім’ї, парті, організації, колективі – не варто виносити на загал, а на тому, що ми цінуєм, любим, поважаєм –не ватро грати, так як можна програти і ресурс і гравців-однодумців.
